Механізм дії гербіцида
Діючі речовини гербіцида ЄвроЛайтнинг – імізапір й імазамокс – проникають у тканини рослини та діють як інгібітор ензиму ацетолактатсинтетази (ALS). Ензим ALS – це каталізатор перших ступенів біосинтезу ланцюжка амінокислот: валіну, лейцину, ізолейцину. Вони входять до складу білків, забезпечують ріст клітин рослини. Пригнічення цього ензиму призводить до значного зниження синтезу амінокислот, утворення білків.
Вплив гербіциду, як і будь-якого іншого несприятливого фактора, викликає стрес у рослини.
Стрес – стан організму, який формує відповідну захисну реакцію на вплив зовнішніх факторів на біологічну систему організму.
Виокремлюють три фази стресу:
- Тривога. Прояви симптомів пошкодження та захисні реакції.
- Адаптація. У цій фазі організм або адаптується до впливу несприятливих факторів, або його пошкодження посилюються й стрес переходить у наступну стадію.
Коли розвиток несприятливих факторів повільний та не має критичний характер, в організму є час адаптуватися до цих умов та зберегти життєдіяльність. По закінченні цієї фази відновлюється нормальна вегетація у несприятливих умовах уже в адаптованому стані, за умов загального зниження рівня процесів.
- Виснаження.
У випадку, коли вплив стресора виявляється таким, до якого організм рослини пристосуватися не може, настає стадія виснаження та загибелі рослини.
Критичну дію гербіцид чинить лише на чутливі рослини-буряни, тоді як для соняшника цей вплив стає поштовхом для адаптації протягом певного часу та дозволяє вийти зі стану стресу, відновити нормальну вегетацію за умов загального зниження рівня біохімічних процесів у рослині.
Таким чином, негативні наслідки стресу для соняшника неминучі. Найважливіша реакція у відповідь на подразника – синтез стресових білків та переключення життєдіяльності рослини на стресову програму, тобто виконання захисних функцій.
Активність генів, що характерні для життя клітини за нормальних умов, знижується, у той час як активуються гени стресової відповіді.
Відбувається послаблення, а потім зупинка синтезу та навіть руйнування звичайних білків у клітині, у той час як активізується синтез стресових білків. Спостерігається гальмування процесу поділу та росту клітин, знижується утворення АТФ – джерела енергії, а отже, виникає дефіцит енергетичного ресурсу, потреба у якому у цей період значно виростає.
Увесь механізм утворення стресових білків значною мірою відбувається на шкоду та за рахунок звичайних білків, які забезпечують нормальний розвиток рослини.
Оскільки амінокислоти лейцин, ізолейцин та валін – складові білків бур’янів та соняшника, то під дією гербіциду відбувається їх інгібування та в чутливих до гербіциду бур’янів, які гинуть, та в рослині соняшника, що негативно впливає на його виживання та призводить до значного зниження потенційної врожайності культури.
Під дією гербіциду рослини соняшника вступають у тривалий стрес, фази тривоги й адаптації.
У цей період ріст та розвиток рослини призупиняється. Візуально стан стресу проявляється у втраті насиченого зеленого кольору вегетативних органів, зниженні тургору листя тощо.
Стрес припадає на одну з критичних фаз розвитку соняшника – 4-5 листків, коли формується корзинка та кількість квіток на ній, тобто найважливіший елемент врожайності.
Чи варто відмовлятись від застосування гербіцидів у посівах соняшника?
Боротьба з критичною забрудненістю ґрунтів бур’янами типу амброзії полиннолистої, осоту, численних рас вовчка можлива лише з застосуванням гербіцидів, тому відмовлятись від їх застосування не варто.
Групи імідазалінів й трибенурон-метилу та гібридів соняшника, які до них толерантні, дозволяють боротися з бур’янами у посівах соняшника.
Недобір урожаю на забруднених полях значно перевищує можливе зниження генетичного потенціалу врожайності під впливом гербіцидів, тому їхнє застосування у технології вирощування соняшника – необхідний агроприйом.
Якщо головна проблема зниження врожайності соняшника у тому, що гербіцид блокує синтез амінокислот (валіну, лейцину й ізолейцину), то, очевидно, внесенням зовні цих амінокислот у готовому вигляді можна значно пришвидшити вихід рослини зі стресового стану та відновити синтез білку й нормальний розвиток рослини. Це підтверджується практикою застосування амінокислотних препаратів як антистресантів.
До амінокислотних препаратів відносять:
Дельфан Плюс
Нановіт Аміно Макс
Вказані препарати містять високу концентрацію вільних амінокислот (284 та 404 г/л відповідно).
Застосування цих препаратів мінімізує недобір урожаю, виводить рослину зі стресу.
Важливо!
Не можна змішувати мікроелементи й амінокислотні препарати з гербіцидами. Такі препарати слід вносити у період початку фази адаптації, на 3-4 день після внесення гербіциду.
Можна рекомендувати наступний склад препаратів для листової підкормки соняшника після обробки гербіцидом:
Мікродобрива компанії Agrovit Group: Нановіт Аміно Макс – 0,15-0,20 г/л + Нановіт Мікро 1 л + Нановіт моно Бор 0,5 л + 4 кг карбаміду + 2 кг сульфату магнію + 0,2 л органічного прилипала Ліпосам.
Цей комплекс містить близько 100 г амінокислот, 110 г мікроелементів, 400 г г MgO и SO3, 1,8 кг амідного азоту, фітогормони Ауксин і Цитокінін, бурштинову кислоту, гумат калію.