Мораторій на продаж землі в Україні ввели у 2001 році. З того часу власники паїв втратили можливість розпоряджатися своїм законним майном. Міжнародні партнери України, кредитори неодноразово рекомендували відкрити ринок землі, в першу чергу, для залучення іноземних інвестицій.
Щорічно дію мораторію подовжують, а його дія призводить до наступних семи негативних наслідків для власників землі і держави.
- Порушення конституційних прав людини
Право розпоряджатися приватною власністю – ледь чи не основний фактор для розвиненої держави. Однак це історія не про Україну, де все інакше: країна наділила українців приватною власністю, але заборонила нею користуватися на свій розсуд. Як результат – близько 1,5 мільйона паїв землі передані у спадок. Виходить, що півтора мільйона українців не скористалися правом вільно використовувати землю в своїх цілях – наприклад, продати, а гроші витратити на поліпшення умов життя.
- Джерело корупції
Мораторій діє на законодавчому рівні, хоча в Україні функціонує безліч схем, завдяки яким звичайні фермери і аграрні підприємства можуть стати власником землі. Таким чином, в Україні давно існує тіньовий ринок землі, проти легалізації якого виступають політики і чиновники, які на цьому ж і заробляють.
- Власники паїв недоодержують гроші
За оренду селяни могли б отримувати в 5 разів більше без мораторію. Так, за підрахунками МБРР, чистий дохід з одного гектара української землі – 200-250 доларів.
- Погіршення якості землі
У збереженні родючості ґрунтів орендарі не зацікавлені, бо немає гарантій заощадження інвестицій і немає перспективи змінити статус на власника орендованої землі.
Коли немає гарантій довгострокової експлуатації землі, орендарі намагаються якомога швидше вичавити максимальний прибуток з чорноземів. Ніхто при цьому не зацікавлений у сівозміні, у внесенні необхідної кількості добрив для підтримання належної родючості ґрунтів. Земля деградує через недбайливе ставлення: за період дії мораторію процентний вміст гумусу в українському чорноземі зменшився з 3,36% до 3,14%. Коли відмітка знижується до 2,4%, то ґрунт вже не вважають чорноземом.
- Негативний вплив на національну валюту
В українських аграріїв немає права придбати землю, тому вони зацікавлені у швидкій компенсації інвестицій. Тобто фермер, підприємство, холдинг інвестують у виробництво соняшнику, кукурудзи, пшениця, сої, ячменю – культур з швидким оборотом вкладеного капіталу. Це експортна сировина з мінімальною доданою вартістю, завдяки якій агросектор отримує найбільший дохід.
Для України аграрна сировина – експортна позиція-лідер, з якої виходить найбільше валютної виручки.
- Застій розвитку середніх і малих фермерів
Через дії мораторію фермери позбавлені доступу до інвестицій на відміну від великих аграрних холдингів, які орендують тисячі гектарів землі, отримуючи ресурси від іноземних інвесторів. Землю не можна використовувати в якості застави, тому банки не кредитують малі і середні підприємства.
З боку фермерів відсутність конкуренції призводить до поступового утворення монополій, керують якими кілька агрохолдингів.
Оренда землі тимчасова, тому фермери не будують довгострокові плани, сіють однорічні культури з низькою маржинальністю.
- Мораторій вбиває села
Селяни-власники здають свою землю в оренду агрохолдингам за цінами, зниженими в 5 разів. Це відбувається через відсутність конкуренції. Так, власник землі отримує дохід з одного гектара – 50 доларів в середньому, ця цифра могла б бути більше – 250 доларів. Таким чином, власник щорічно втрачає з одного паю 700 доларів в рік.