Агрохімічний аналіз ґрунту – актуальна процедура для успішного сільгоспвиробництва. Необхідність такого аналізу пояснюється ущільненням ґрунту, втратою нею природної родючості, недостатнім або незбалансованого внесенням мінеральних добрив, істотними змінами клімату і так далі. Увага аграріїв в першу чергу спрямовується на азотне живлення культур, оскільки азот – незамінний елемент у живленні будь-якої рослини. Азот – головний компонент білка, який є основою життя на планеті.
АЗОТ У ҐРУНТІ
Актуальна класифікація виділяє три форми азоту в Україні: мінеральний, легко-і лужногідролізований. Важливо відзначити: кожна з перерахованих форм азоту повинна визначатися на конкретному етапі вегетації і мати певну мету.
Мінеральний ґрунтовий азот представлений обмінним амонієм (NH4+), поглинутим ґрунтовими колоїдами.
Особливості мінеральної форми:
- нерухомість в ґрунті;
- динамічність, легко промивається вертикально, горизонтально в ґрунті;
- Не промивається в ґрунтовому профілі.
Внесення азотних добрив слід переносити на легких ґрунтах з основного періоду на весну.
Лужногідролізований азот вказує на вміст елемента, потенційно доступного для рослин. Цю форму вилучають шляхом лужного гідролізу.
Особливості лужногідролізованої форми:
- характеризує ступінь забезпеченості азотом, окультуреності ґрунтів;
- зміст цієї форми демонструє залежність між азотом, який вилучається, нітрифікаційною здатністю, загальним вмістом азоту, гумусу.
Щоб оцінити забезпеченість рослин азотом, використовують поняття про легко гідролізовані сполуки азоту:
- мінеральні сполуки азоту;
- частина азоту простих органічних речовин у складі амідів, амінокислот.
Наслідок мінералізації зазначених сполук – можливе утворення амонійного і нітратного азоту.
Основна відмінність легкогідролізованого азоту від лужногідролізованого – додаткове вилучення нітратів. Вміст легкогідролізованого азоту з урахуванням рухливості нітратів слід визначати незадовго перед передпосівним внесенням добрив. Показник продемонструє, наскільки сільськогосподарські культури забезпечені азотом на період першої половини вегетації.
Щоб перевірити в конкретний момент розвитку культури стан азотного живлення, потрібно визначити вміст мінерального азоту: нітратного, амонійного.
Система живлення культур – важлива частина сільгоспвиробництва, тому її необхідно регулярно коригувати у відповідності до змісту в ґрунті найбільш важливою в конкретний період вегетації форми азоту.
Показники азотного голодування:
• забарвлення листя змінюється із зеленою на блідо-зелений, потім жовтий і бурий через слабке утворення хлорофілу;
• листя стає вузьким, дрібним, розташування – під гострим кутом до гілки або стебла;
• у злаків – ослаблене кущіння, у інших рослин – розгалуження;
• число плодів, насіння і зерен різко зменшується.
АЗОТ У МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВАХ
У складі добрив азот зустрічається в наступних формах:
Аміачна (NH4)
Для передпосівного внесення – найкраща форма азоту, яка міститься в селітрі, амофос, сульфат амонію, аміачної води, нітрофоски. На лужних ґрунтах засвоюється добре, зв’язується з ґрунтом добре, засвоюється рослиною вільно, навіть за низьких температур. Ця форма сприяє засвоєнню інших мікроелементів (фосфору, сірки, бору та ін.), Кущіння, росту кореневої системи.
Рекомендації щодо внесення:
рано навесні для озимої пшениці;
цукрові буряки – під підгодівлі, культивацію.
Бажано закладати в ґрунт.
Нітратна (NO3)
Для підгодівлі – найкраща форма азоту, яку слід застосовувати на етапах вегетації з інтенсивним зростанням рослин. Як правило, міститься в різних видах селітри. Гарне засвоєння – на кислих ґрунтах, працює краще за умови високих температур. Підґрунтям не затримується, в глибші шари вимивається легко. Нітратна форма позитивно позначається на засвоєння магнію, кальцію, калію. Необхідності закладати в ґрунт немає.
Нітратно-аміачна (NO3, NH4)
Універсальна форма азотних добрив для передпосівного внесення, підживлення. Вимагає закладення в ґрунт. У порівнянні з азотною та аміачною формами, засвоюється рослинами повільніше. Знижує в рослині акумуляцію нітратів.
Сечовина – найкраще азотне добриво для основного внесення. Азот в амідній формі міститься саме в сечовині. Низькі температури роблять азот з сечовини важкодоступним для рослин, в той час як амідна форма краще працює за високих температур. Не вимивається вглиб ґрунту. Внесення високих норм азоту збільшує потребу рослин у міді, бору, молібдені, кобальті.
АЗОТ У РОСЛИНАХ
Наявність азоту характерна не для всіх частин рослин і речовин, синтезованих флорою: елемента немає в маслі, клітковині, крохмалі, цукрі. Він обов’язково є в білках, амінокислотах, нуклеїнових кислотах, ліпоїдах, хлорофілі, алкалоїдах, в інших органічних сполуках-складових рослини. Але найбільшу кількість азоту – у молодому листі. Коли воно старіє, елемент переміщується у нове листя і пагони.
В процесі запилення квіток, появи зав’язі плодів азотні сполуки інтенсивно транспортуються в репродуктивну систему, де накопичуються в білковій формі. На момент дозрівання насіння у вегетативних органах кількість азоту максимально зменшується. Отримання надмірного обсягу азоту призводить до накопичення елемента в усіх органах рослини. Буде розвиватися зелена маса, дозрівання – затягуватися, кількість якісного врожаю – знижуватися.