Кластерне майбутнє АПК України


Засновник агрохолдингу UkrLandFarming Олег Бахматюк переконаний, що розвивати ринок землі України можна, озираючись на десятки моделей відкриття ринку. Однак під час вибору остаточного варіанту не потрібно сліпо переймати досвід впровадження конкретних моделей у європейських країнах. Одна і та ж модель не може однаково добре працювати, наприклад, в Естонії й Україні тому, що для зазначених країн характерні суттєві відмінності природно-кліматичних умов, типів ґрунтів й економічних моментів.

На думку Бахматюка, оптимально для українського АПК розвивати економічну модель земельного ринку з поділом останнього на три приблизно рівних кластера.

Що таке кластер?

Кластер – це одна з форм взаємодії організацій у спільному ланцюжку цінності, взаємозамінний елемент самодостатньої сфери виробництва або послуг певного напряму з точною локалізацією. Елементами, або кластерами, в аграрній сфері можуть бути компанії або корпорації, які взаємно доповнюють один одного, підсилюють конкурентні переваги окремих компаній зокрема і в цілому кластера.

Кластери важливо відрізняти від холдингів, промислових агломерацій й інших структур.

Ознаки кластера:

  • Близьке географічне розташування елементів;
  • Застосування подібних технологій;
  • Загальна база сировини;
  • Інноваційний підхід;
  • Підтримка роботи та розвитку елементів завдяки кластерної політики і ініціативи.

Властивості кластера:

  • Конкуренція і кооперація елементів;
  • Унікальні компетенції регіону;
  • Певна територіальна локалізація організацій, підприємств.

Аграрні кластери по-українськи

Олег Бахматюк виклав своє бачення кластеризації ринку землі, який український підприємець умовно розділив на три приблизно однакових кластери.

Перший елемент структури – невеликі ділянки землі, площею до 5 га. Держава вже дає власникам цих ділянок певні дотації на утримання однієї корови. Крім того, що маємо, бажано продумати інші механізми, пов’язані у першу чергу з кооперацією.

Другий кластер повинен бути представлений середніми землевласниками, призначення яких – наситити своєю продукцією внутрішній ринок України. Велика частина дотацій держава, на думку Бахматюка, має спрямовувати на цей елемент структури. Варто також відзначити, що саме ця частина господарств найчастіше зазнає рейдерських атак. Рейдерські захоплення вже присікаються на законодавчому рівні, але все ще ненормальний факт об’єднання фермерів у воєнізовані загони проти рейдерів.

Третій кластер – великий виробник, робота якого повинна бути спрямована на експорт.

Проблеми кластеризації в Україні

З 2013 року стратегія економічно-соціального розвитку в Україні передбачає розробку кластерів за напрямками діяльності. Однак формування кластерів утруднено через відсутність в законодавстві України нормативно-правових актів, які надаватимуть державну підтримку, регулювати діяльність кластерних об’єднань, сприяти розвитку регіонів і секторів АПК.

Кластери в Україні не розвиваються з кількох причин:

  • недосконалість законодавчої бази;
  • відсутність підтримки кластерних ініціатив з боку держави;
  • не налагоджено довірливі відносини органів державної влади і бізнесу;
  • слабкі аграрні кластери в зв’язку з низькою конкуренцією на внутрішньому ринку;
  • немає єдиної систематизованої інформаційної бази про чинні та потенційні кластерах: суспільство не поінформоване про переваги кластерних об’єднань, не бачить цілісної картини функціонування і результатів діяльності українських аграрних кластерів.

Реформа земельних відносин в Україні вимагає перебудови всієї системи організації аграрного виробництва. Формування аграрних кластерів в країні дасть поштовх для розвитку нових підходів в організації виробництва, підвищенню кваліфікації працівників сектора.

З огляду на ситуацію, в Україні є небагато кластерних утворень, створених переважно з ініціативи виробників в аграрній сфері, які орієнтуються на практику інших країн.

Приклади українських агрокластерів:

  • «Оберіг» – сільський зелений туризм;
  • «Перший аграрний кластер» об’єднує виробників плодово-ягідної продукції Чернівецької області;
  • Регіональний рівненський агропромисловий кластер «Агроінновація» спеціалізується на розробці і впровадженні інновацій в аграрній промисловості регіону;
  • «Натуральне молоко» – захист інтересів, підтримка взаємодії сільгосппідприємств в сфері молочного тваринництва

Що в підсумку

В Україні сформовано певну кількість успішних активних кластерів, але в той же час є перешкоди для розвитку кластеризації аграрного сектора: нестабільний фінансовий стан країни, дефіцит інвестиційних ресурсів, низька активність територіальних громад.

Основна функція кластерів – давати переваги організаціям, які об’єдналися. Кластеризація дозволяє структурам легше взаємодіяти, обмінюватися інформацією, відстоювати права, впроваджувати нові технології і підвищувати кваліфікацію співробітників. В результаті сума дій повинна привести до отримання продукції кращої якості у порівнянні з конкурентами. Формування кластерів допомогло б Україні зайняти ніші європейського ринку.


Повернутися до списку новин